і поки вона з аптечкою по Грушевського -  попереду тривають бої.  крізь стадіон Лобановського пробиваються вогні. автобуси погоріли. зі щитами з фанери в атаку ідуть свої.  Слава Україні! — й Молотова подають.  кроками під колонами щоб кинути знов. а тим часом син (матері): мої Крути — тут!  добре, мамо, я вже піду. все без слів: попіл і дим і бруківка тріщить — розбивається навпіл. скати і шини — горять. ще кілька годин щоб до ранку протриматись ще кілька годин. на морозі  в...
Читати далі →

Працюю в офісі в самому центрі столиці: між Майданом Незалежності та вул. Грушевського. Вже кілька днів вхід через центральні двері з Хрещатику закрито. Заходимо через бокові двері. Щойно чоловік який укріплює центральний вхід (про всяк випадок) запитав: «А ви завтра на роботу йдете?». Відповіли, що так. А він: «Може подумаєте...» Досвід останніх днів підтверджує, що пересічні громадяни дуже тонко передчувають події…...
Читати далі →

Навіщо було виламувати двері в будівлі Чернівецької ОДА, аби наступного дня закликати її працівників «поновити робочий процес»? У заяві т.зв. «Народної ради Чернівецької області» від 24 січня йдеться про те, що «робота обладміністрації не блокується», «у повсякденну, поточну діяльність чиновників державної влади» вона «не втручається»....
Читати далі →

Яким чином у будівлю Українського дому на Європейській пл. в Києві потрапили 200 службовців внутрішніх військ? Це територія, практично від самих початків Евромайдану охоплена повстанням. Після перших заворушень на вул. Грушевського тут починали зводити барикади з методою недопущення можливого вторгнення зі сторони Подолу. Отже, як дві сотні озброєних людей у повному бойовому спорядженні змогли безперешкодно опинитись у самому тилу протестуючих? Чому наступ на Урядовий квартал у столиці ведеть...
Читати далі →

До останнього не хотіла висловлюватись з приводу подій останніх декількох місяців, адже я дійсно люблю свою країну. А кохання – це дуже інтимна річ, про це не кричать з трибун або барикад, про це не пишуть на обідраному заборі, чи загажених стінах. Але після вчорашніх подій в Чернівцях є дві жертви. Але про це трошки пізніше. Зараз про людей. Про людей, які вчора прийшли під стіни Чернівецької ОДА і, як не дивно буде комусь це почути, про людей, які знаходились всередині. Так, дійсно, там теж б...
Читати далі →

Політики остаточно втратили зв'язок із реальністю. На вулицях Києва калічать людей, протестувальників викрадають та ув'язнюють, вул. Грушевського палає, з дахів стріляють снайпери, станом на 23 січня не менше п'яти трупів. А опозиція — закликає до «попереджувального» (sic) страйку. «Хотя бы полчаса, час, выйти в двенадцать часов и сказать...» Очевидні симптоми затьмарення....
Читати далі →

Кажуть, що кров загиблих на вул. Грушевського на руках самого Віктора Януковича. Незабаром її повісять на всіх неугодних. Я стверджую інше: кров загиблих на руках мільйонів. Усіх тих українців, яких 1 грудня, після побиття студентів на Майдані Незалежності, закликали вийти на загальнонаціональний страйк. Коли владу можна було скинути рішуче і навіть без насильства. Просто зупинивши життя держави. Ніхто не вийшов. Це була: кругова порука....
Читати далі →

Станом на цю годину протистояння в урядовому кварталі тривають вже понад добу. Без перепочинку. Багато думок зараз лунає з приводу подій минулої доби на вулиці Грушевського у Києві. Хтось одразу поспішив назвати молодих екстремістів провокаторами. Можливо заклик іти до Верховної Ради з самого початку і був провокацією, так само як і коктейлі молотова і каміння, що летіли у правоохоронців. Однак, не можна називати тисячі тих хлопців і чоловіків, що самовіддано боролися і продовжують боротися там...
Читати далі →

1. Блокувати Урядовий квартал потрібно було ще 24 листопада. Тоді перед Кабінетом міністрів почали ставити перші намети. Натомість нардепи від опозиції того ж вечора завертали людей назад на Європейську пл. Наступного ранку, 25 листопада, 100 тис. зібрати вони вже не змогли - і протест "накрився". С...
Читати далі →